Осінь і зима — пік сезону для хурми. Хоча ці фрукти солодкі і ніжні, їх слід вживати в помірних кількостях, оскільки надмірне споживання може призвести до запорів або навіть кишкової непрохідності.Професор Ву Сяоцзянь з відділення колоректальної та анальної хірургії Шостої філіальної лікарні Університету Сунь Ятсена пояснює, що хурма містить дубильну кислоту, яка відповідає за її терпкий смак. Цей розчинний танін реагує з шлунковою кислотою та білками фруктів у шлунку, утворюючи желеподібну речовину.За звичайних обставин цей гель швидко виводиться в кишечник. Однак у випадках уповільненого випорожнення шлунка гель накопичується в шлунку, продовжуючи зв'язуватися з білками та волокнами з їжі. Він стає більшим і твердішим, зрештою утворюючи «шлунковий камінь», який може стискати слизову оболонку шлунка, потенційно викликаючи виразки або навіть сильну кровотечу.Хурма, чорні фініки, ягоди глоду, виноград, сливи, дикі груші, гранати, апельсини та чайне листя багаті на дубильну кислоту. Професор Ву Сяоцзянь радить дотримуватися таких запобіжних заходів при споживанні хурми: 1. Оскільки недозріла хурма містить вищий рівень дубильної кислоти, вибирайте для споживання повністю дозрілі плоди;2. Шкірку слід викидати, оскільки вона містить більшу кількість танінової кислоти; 3. Не слід їсти хурму натщесерце і утримуватися від вживання її разом з великою кількістю високобілкових продуктів, таких як молоко або яйця, щоб запобігти утворенню каменів хурми;4. Вживайте хурму в помірних кількостях, обмежуючи споживання до однієї-двох штук за один раз. 5. Оскільки хурма вважається «важкою для травлення», людям зі слабкою функцією шлунково-кишкового тракту слід мінімізувати її споживання.