Дослідження Гарвардського університету показує, що чим більше батько бере участь у догляді за дітьми, тим розумнішими і більш адаптивними, як правило, є його діти. Кількість часу, яку батько проводить зі своїми дітьми, може впливати на їхні математичні здібності. Крім того, коли батьки надають дітям уважну турботу, це сприяє формуванню у них більш толерантної та відповідальної особистості.
Експерти помітили, що різні підходи батьків можуть доповнювати один одного. Діти добре розвиваються, коли їх заохочують і ставлять перед ними завдання, але при цьому терпляче виховують — такий підхід розкриває їхній потенціал, не завдаючи емоційної шкоди. Крім того, деякі батьківські ролі залишаються незамінними для матерів.Численні дослідження показують, що діти, які хронічно позбавлені батьківської любові, відстають від своїх однолітків, які регулярно перебувають з батьками, в емпатії, мисленні та розвитку мозку. Такі діти виявляють підвищену агресивність і небажання брати на себе відповідальність за погану поведінку.