Занадто часто ми вчиняємо погані вчинки в ім'я любові, сподіваючись, що наші діти підуть шляхом, який ми для них намітили. Ми прагнемо, щоб вони здобули безліч нагород, приносячи славу нам, як батькам. Наші діти стають нашими трофеями, допомагаючи нам хвалитися і завойовувати оплески вчителів і знайомих.Люди скажуть: «Подивіться, як добре ця сім'я виховала свою дитину!»
Як виховати дітей у здібних особистостей стало складним викликом для батьків. Виховання новонародженого до дорослого віку — найважче завдання у світі. Багато батьків виснажують себе через своїх дітей, адже це завдання вимагає набагато більше вродженого таланту, здібностей, терпіння, мудрості та любові, ніж більшість звичайних професій.Мій друг записав свою дитину на курси каліграфії, англійської мови, ораторського мистецтва, танців і гри на фортепіано, через що дитина виснажилася і навіть почала ненавидіти навчання. Але все це робиться в ім'я любові до наших дітей. Ми не розуміємо природних законів розвитку дитинства. У певному сенсі ми несвідомо робимо дурницю, намагаючись прискорити ріст рослин, вириваючи їх, позбавляючи дітей можливості робити помилки і вчитися на них, тим самим гальмуючи їхній власний ріст.Таким чином, діти не мають свободи у виборі свого шляху до зростання, а також не можуть розвивати свої інтереси та хобі — цінні каталізатори їхнього розвитку.
Ми віримо, що наші батьки щиро люблять своїх дітей; діти не повинні ставати лише прикрасою для нашої марнославства.Кожен батько, який любить свою дитину, повинен повернути право на зростання самим дітям, дозволяючи їм робити помилки і пробувати свої власні ідеї. Так само, як ми з радістю і заохоченням спостерігали, як вони вчилися говорити і ходити в ранньому віці, поки не відкрили для себе правильні шляхи через повторювані невдачі! Ми, можливо, народили своїх дітей, але вони абсолютно не є нашою приватною власністю!Ми повинні любити своїх дітей щиро, а не лише заради власної гордості!