Плітки за її спиною серед колишніх колег вплинули на сприйняття її новим керівником.
Раніше Хе На працювала у відділі дизайну продукції компанії, що виробляє кухонне начиння. На початку цього року внутрішні кадрові перестановки призвели до реорганізації команди дизайнерів. Деяких співробітників з низькою продуктивністю було відразу звільнено, а більшість тих, хто опинився в зоні ризику, зіткнулися з перспективою переведення — або до відділів з гіршою оплатою праці, або до активного пошуку можливостей забезпечити собі посади в більш вигідних підрозділах.
Хе На пощастило: в цей кризовий період вона успішно перейшла до адміністративного відділу офісу. Вона почала виконувати рутинні адміністративні обов'язки. За системою оплати праці компанії, зарплати адміністративних працівників значно перевищували зарплати працівників стандартних відділів. Тому це внутрішнє переведення для Хе На було скоріше підвищенням — не тільки її робоче навантаження зменшилося, але й зарплата значно зросла.
Однак після того, як колеги розійшлися по різних відділах, співробітники колишнього підрозділу Хе На висловили невдоволення її внутрішнім переведенням. Незважаючи на те, що за правилами компанії вона не була найстаршим співробітником, вона отримала посаду в більш привабливому відділі. Деякі незадоволені колеги приватно висловлювали припущення, що вона, мабуть, має потужні зв'язки або сильне походження, що пояснює таку різницю в переведеннях між колегами одного відділу.Деякі втручальні колеги почали поширювати в компанії несприятливі чутки про Хе На, припускаючи, що її підвищення до вищого відділу було пов'язане з неоднозначними стосунками з керівником вищого рівня.
Ці чутки дійшли до вух нинішнього керівника Хе На, який поступово сформував про неї дивне враження.Кілька разів її викликали до кабінету керівника для обговорення, де висловлювали тонкі критичні зауваження щодо її роботи або використовували вигадані проблеми, щоб чинити на неї тиск. Щоразу, виходячи з кабінету, Хе На розуміла, що їй не залишається нічого іншого, як працювати ще більше. Однак керівник продовжував її безжально контролювати, а чутки в компанії не вщухали. У той період Хе На відчувала, що не витримає тиску громадської думки.Відчуваючи, що жодні зусилля не змінять ситуацію, вона почала проживати свої дні в офісі в стані заціпеніння. Це лише дало її керівнику додатковий привід, і він скористався нагодою, щоб перевести її з відділу.
Про її талант вже дізналися нові колеги, і вона швидко знайшла своє місце в новій ролі.
Деякі обирають внутрішні переведення, подібно до пошуку більш підходящого партнера — вибираючи знайоме замість невідомого. Не прагнучи до найкращого, а вибираючи те, що їм найбільше підходить, вони в кінцевому підсумку реалізують свою професійну цінність.
Ван Сяомінь була співробітницею планового відділу компанії. Маючи досвід роботи копірайтером і значний стаж, вона добре знала корпоративну культуру — це були активи, які закріпили її позицію в команді.Кожного разу, коли відділ планування брав на себе проект, вона надавала точні аналізи, за що отримувала значне визнання від керівництва відділу. Пізніше до відділу приєдналося кілька нових колег — молодих людей із зв'язками. Вони не були особливо старанними у своїй роботі і схильні до дрібних інтриг, часто стаючи перешкодою для роботи Ван Сяомінь.Кілька разів Ван Сяомінь звертався до свого керівника, щоб висловити свої скарги, але отримував у відповідь лише «терпіть», що давало чітко зрозуміти, що керівник на боці новачків. Ті самі переваги, якими Ван Сяомінь колись пишався, поступово втратили значення після приходу нових колег, оскільки керівник став неохоче надавати йому можливості. Не маючи іншого вибору, Ван Сяомінь вирішив перейти на іншу посаду, перейшовши з дочірньої компанії до відділу реклами групи компаній.
Покидаючи компанію з обуренням, Ван Сяомінь не очікував, що його минула робота копірайтером вже була широко відома в рекламному відділі групи. Його статті часто з'являлися в корпоративній газеті групи, і чутки про нього поширювалися серед співробітників рекламного відділу ще до його приходу. Рекламний відділ групи з радістю прийняв Ван Сяоміня, визнавши його рідкісним талантом і надавши йому значну автономію в повсякденній роботі.Багато колишніх колег навіть активно допомагали Ван Сяомінь, надаючи суттєву підтримку в його роботі.
Після переходу Ван Сяомінь, здавалося, повністю знайшов свій ритм. Його зайняту постать можна було побачити на основних заходах групи. На щорічній зустрічі того року Ван Сяомінь був відзначений керівництвом групи як організатор заходів. Пізніше, коли керівник відділу реклами групи зустрів колишнього менеджера відділу планування Ван Сяомінь, він зазначив, що відділ реклами знайшов справжню перлину.Керівник планового відділу міг лише незручно посміхнутися.
Цей перехід виявився далеко не завершеним, оскільки його колишні обов'язки продовжували переслідувати його.
Типовою пасткою внутрішніх переведень є те, що старі обов'язки постійно повертаються після відходу. Деякі люди навіть виявляють, що їм доводиться поєднувати колишні та нові ролі, що залишає їх повністю виснаженими і нездатними висловити свої скарги.
Організація Чен Дона складалася з декількох дочірніх компаній. Він працював керівником відділу кадрів в одній з дочірніх компаній протягом шести років. Рік тому до його підпорядкування перевели заступницю. За чутками, вона мала тісні зв'язки із заступником генерального директора дочірньої компанії Чен Дона, прибула сповнена амбіцій і намагалася підірвати його авторитет. Серед складних кадрових суперечок Чен Дон вирішив перейти на внутрішнє переведення, перейшовши до іншої дочірньої компанії на посаду директора адміністративного відділу.
Хоча технічно обидві дочірні компанії належали до однієї організації і мали приблизно однакові обов'язки, вони керували різними кадровими ресурсами. Як наслідок, Чень Дон відчував себе пригніченим протягом перших місяців на новій посаді. Цікаво, що після його відходу заступниця не отримала бажаного підвищення, а його колишню посаду зайняв новачок.
Новачок був досить скромним і поважним до Чен Дона, завжди звертаючись до нього за порадою, коли виникали робочі питання. Вражений його характером, Чен Дон беззастережно ділився своїми знаннями. Несподівано, навіть після місяців наставництва, чоловік все ще мало розумів суть справи. Тепер він щодня приходив з нескінченними запитаннями, що доводило Чен Дона до відчаю.Відмова дала б йому привід стверджувати, що Чен Дон не йде на співпрацю, а колишні колеги могли б сприйняти його як дріб'язкового. Але допомагати йому було марно — у чоловіка, здавалося, було нескінченне джерело питань. Чен Дон і так був перевантажений власною роботою; знайти час, щоб навчати його, здавалося завданням, яке перевищувало його можливості.
Не маючи альтернативи, Чен Дон змусив себе і почав навчати свого наступника крок за кроком. Цей процес тривав понад рік. Протягом цього часу Чен Дон відчував, ніби розділився на двох, намагаючись впоратися з обов'язками на обох фронтах. Він вважав, що внутрішнє переведення дозволить йому повністю відійти від справ, але цей крок виявився далеко не остаточним. Його колишні обов'язки продовжували переслідувати його безжально.