Дослідники з Школи медсестер Університету Міннесоти провели довготривале дослідження, в якому взяли участь 5000 учнів середньої школи. Вони вивчали частоту спільних сімейних трапез та теми, які обговорювалися під час цих трапез. Дослідження розпочалося, коли діти були в 6 класі, а подальші опитування проводилися в кінці 7 і 8 класів.
Результати показали, що діти, які часто спільно їли з батьками в 6 класі, мали менше комунікаційних бар'єрів з батьками в наступні роки. І навпаки, коли батьки ніколи або рідко їли з дітьми, ймовірність комунікаційних труднощів значно зростала.
Головна авторка Фулксон зазначила, що використання часу трапези для спілкування не тільки допомагає батькам краще розуміти думки, повсякденне життя та успіхи в навчанні своїх дітей, але й зміцнює емоційні зв'язки. Однак вона застерегла від обговорення під час спільних трапез таких делікатних тем, як успіхи в навчанні або домашні завдання.